Ваш кошик пустий!

Результати конкурсу «Ваше питання — наш подарунок!

Дякуємо усім, хто взяв участь у  конкурсі від видавництва «АССА» та надіслав свої запитання до перекладачів всесвітньовідомого бестселера «Коти-вояки» — Остапа Українця та Катерини Дудки!
 

Книгу «Здіймається буря» з автографом перекладачів Остапа Українця та Катерини Дудки отримує Ганна Повх, 14 років із м. Дубно!

Ось запитання переможця і відповіді наших перекладачів:

Чи ваш котик Кіцян Мрнявчевич, випадково, не є членом якогось Клану? Можливо, у нього навіть є особлива посада? Наприклад, котячий писар. Чи, може, він ваш таємний шпигун, який вивідує у Кланах усі таємниці? А ви, напевно, одні з небагатьох Двоногів, яких люблять і поважають коти-вояки, адже ви зберігаєте їхню історію?

Остап та Катя:
Він член Клану Лінюхів. Одноосібний провідник, воєвода і писар. Просто йому ліньки призначати когось іншого на ті посади. Але він навідріз відмовляється відповідати, чи поважає нас)))

 

 

Як і обіцяли, ми публікуємо найкращі питання і відповіді на них:

 

Костянтин Коваленко, 37 років, Київ:

Мого восьмирічного сина, власника книжок, звуть Остап. Його матір, мою дружину, звуть Катя. Його улюблена іграшка — кіт «Рижик». 
Питання: Чи не забагато співпадінь?
І чи буде в серії щось, що пов’язане з моїм ім’ям?! Почуваюся «кинутим».
А якщо серйозно, то як вам вдається синхронізувати стилі викладу текстів перекладених розділів Котів вояків? Ви ж ділите розділи книг на двох і перекладаєте кожен свої окремо? Книжки українською читаються як від одного автора.
О, і ще. Ділите порівну, чи хтось ображає дівчинку і забирає собі більше?
 

Остап та Катя:
Іноді Остап робить більше, але це тому, що в нього більше часу. А взагалі ми просто багато спілкуємося, і в нас синхронне мислення. А всі сумнівні моменти узгоджуємо.

 

Дарина Фещак, 12 років, Київ: 

Скільки ще плануєте перекласти книжок? (Серії "Коти-Вояки"). Чому саме цю серію книжок?

Остап та Катя: 
Всі, які дадуть. Перш ніж впадемо знесилені. А цю серію нам дало саме видавництво, доти ми про неї й не чули ніколи.

 

Степанова Анна, 11 років, Чернігів:

Чи складно перекладати ВСЕСВІТНІЙ бестселер? Можливо іноді поганий настрій? Що ж ви особисто робите у такій ситуації, до кого звертаєтеся, чим підіймаєте настрій?  (я хотіла б почути відповіді особисто від Каті та Остапа окремо) А чи є котик у Каті, тому що на фото, то напевно кіт Остапа?
Скільки сторінок (глав) на день ви перекладаєте? Чи користуєтеся, якимись словниками? 

Остап та Катя: 
Коли перед тобою голий текст — ти не бачиш його бестселерності. Настрій не впливає, а от невиспаність — дуже. Катя от зараз спить як убита, тому вам відповідає Остап (теж невиспаний). Перекладаємо скільки можемо, тоді лягаємо спати з думкою, що мало переклали. А кіцян, до речі, Катрусин. А щодо словників — зрідка. Лексика достатньо проста, і університетського рівня англійської переважно вистачає.

 

Нижник Олександр, 27 років, Дніпро: 

1. Графік перекладу і виходу книжок буде 4 томи на рік, чи можна сподіватись на більшу кількість? 60 томів доведеться чекати 15 років :)
2. Чи є контракт на переклад всіх томів?
3. Чому саме коти-вояки? Як ви довідались про цю серію і що стало вирішальним в намірах переводити саме її?

Остап та Катя:
Якщо мрії справдяться і до цьогорічного Форуму вийде увесь перший цикл — чекати доведеться лише десять років. А контракту на всі немає, бо на десять літ наперед загадувати не варто. Згадайте Берліоза. Про серію, як було сказано, дізналися від видавців. Шукали роботу — а робота знайшла нас. Нам подобається.

 

Гончарук Вікторія, 13 років, Калинівка, Вінницька область:

Як ви дізнались про серію книг "Warriors" і чому вирішили перекладати саме ці книги?

Остап та Катя:
Уже казали =)

 

Коверя Володимир, 13 років, Дніпро:

Який у вас улюблений герой книги Коти-Вояки?

Остап та Катя: 
У Каті — Хмаролап (насправді ні, вона не зізнається). У мене — Білошторм. Він на мого дядька схожий.

 

Георгій Половинкін, 11 років, Київ:

А є фільм про котів-вояків?

Остап та Катя:
Начебто є мультфільм, але ми його не бачили.

 

Пасічник Вікторія, 11 років, Кременець:

Сіросмуг і Вогнесерд залишаться друзями? Вони будуть битись між собою, якщо Річковий і Громовий Клан будуть воювати?

Остап та Катя:
Ну ви від нас просто-таки спойлерів вимагаєте. Негарно=)

 

Гальцова Анна, 13 років, Запоріжжя запитує:

Як би ви виглядали, якщо були б клановими котами? Який би Клан, власне, обрали? Яку б посаду займали? Може, комусь до вподоби була б праця медикота?

Остап та Катя:
Будь ми клановими котами, мали б, мабуть, чотири лапи, хвіст, вуса (Остап їх і так має) та гарні вушка. Як бачите, нам небагато зосталось. Ми обоє любимо рибу, тому голосуємо за Річковий. А посади не обирають — їх заслужити треба.

 

Мар’яна, 13 років, Дрогобич :

1. Що би було якби замість Рудька в клан потрапив Ляпко?
2. Що сталося якби Тигрокіготь став провідником?
3. Що було б якби Синьозірка не відавала своїх кошеннят?
4. Що було б якби Жовтоікла не вбила б Хвостолома?

Остап та Катя:
Ну, це ви не за адресою. Це вам до самих Ерін Гантер треба. Або в обговорення групи.

 

Куліш Анастасія, 13 років, Суми:

1. Чому ви почали перекладати книги тільки зараз? Перша книга про котів-вояків на англійскій вийшла ще у 2003 році.
2. Якого кота чи кицю ви б вибрали воєводою на місці Синьозірки?
3. До якого клану ви б вступили?
4. У вас є коти?
5. Якщо є, то ви їх не плутаєте з героями книжок?

Остап та Катя:
Вийшла у 2003, проте Каті тоді було 11, а я був Вашим ровесником. І перекладати вмів хіба печиво, так аби мама не знайшла. А на місці Синьозірки без вагань обрали б Білошторма. Це якби були в Громовому на місці синьозірки. А так ми мріємо про Річковий. У нас є один Кіцян Мрнявчевич. І так, ми іноді не можемо повірити, що він справжній і намагаємося його читати.

 

Нижегородова Аліна, 11 років, Тернопіль запитує:

1. Чи хотіли б ви, змінити хід подій у деяких розділах, наприклад, що б хтось із героїв не загинув, як, скажімо, у ситуації з Білокігтем, що впав у прірву тощо?
2. Ви хотіли б додати одного чи двох персонажів, що допомагали б комусь, наприклад, Вогнесерду та Сіросмугу або Срібнострумці, не рахуючи її коханого?
3. Чи читали ви продовження «Котів-Вояків»?
4. Чи збираєтесь надалі перекладати цю вже дуже велику серію таких книг?
5. Чи хотіли б перекласти українською серію книжок про собак «Survivors», також написану групою письменників під псевдонімом Ерін Гантер?

Остап та Катя:
Не хотіли б, бо ж на те вона і книжка. Без проблем було б нецікаво — завжди пам’ятайте про це. Продовження, так сталося, читали, бо його перекладаємо і маємо намір перекладати, доки ви їх читатимете. Про собак оце щойно почули вперше і страшенно захотіли перекласти. Серія буде називатися «Собаки-виживаки».

 

Ольга Пройда, 33 роки, Краматорськ:

1. А вы вначале читаете всю книгу на языке оригинала и затем приступаете к переводу или переводите по частям, например, по главам?
2. Когда вы видите на улице кота, не возникает ли мысль, а из какого же он племени или не внук ли он того самого Огнезвёзда?
3. Сколько времени занимает перевод 1 книги и зависит ли это от того интересна она вам  или нет?

Остап та Катя:
Як коли. Під настрій та під вільний час. Всіх дворових котів давно поділили на клани і зараз спостерігаємо, як вони ведуть зовнішню політику. Переклад займає від одного до двох місяців — нецікавих поки що не траплялося. Тільки часу на переклад не завжди вдосталь.

 

Іванова Ольга, 11 років, Здолбунів Рівненської області запитує:

Якими персонажами ви себе уявляли, коли перекладали книги?

Остап та Катя:
Перекладачами. Це нам дуже допомогло.

 

Гальцова Анна, 13 років, Запоріжжя запитує:

Как часто ви, обіймаючи Кіцяна Мрнявчевича, малюєте природу Зеленлисту у своїх думках, а також при цьому полюєте на білку у світанковому патрулі?

Остап та Катя:
Для початку, ми дуже рідко обіймаємо Мрнявчевича, який живе в Чернівецькій області. А на білок не полюємо принципово.

 

Третяк Марія, 13 років, Київ:

А як ви познайомилися із цим твором? Коли ви його вперше прочитали, якою мовою? Чи самі взялися перекладати? Чи подобаються вам книги та перекладати їх?

Остап та Катя:
Оскільки на все інше вже відповідали — скажемо лише про останнє. Книжки нам не подобаються взагалі. Ніскілечки. А перекладати взагалі не терпимо. Звісно ж, саме тому ми цим і займаємося. (здається, Катя трішки образилася).

 

Степанська Марина, 45 років, Київ:

1. Чи є у Вас улюблений персонаж, хто він і чому улюблений?
2. Уявімо, що Ви — кіт або киця. Який би клан Ви обрали і яке ім’я Ви мали би?

Остап та Катя:
Про Клан уже казали. Гадаю, я був би Міцноніг, а Катруся — Травохутра.

 

Артем Суглобов, 23 роки, Вінниця:

Як перекладачі і відповідно читачі цього циклу, самі ніколи не задумувались яке було б Ваше життя, якби Ви дивились на світ очима тварини, якби Ви були котами, чи було воно схоже на книжкову пригоду, чи краще було б сидіти в теплій оселі, де вас пестять і гладять?

Остап та Катя:
Якби ми дивилися на світ очима тварини — наше життя, безумовно, було б чорно-білим. А позаяк життя взагалі не схоже на книжкову пригоду — ми обираємо пестощі та погладоньки.

 

Лісецька Ірина і дочечка Софійка, 39 та 8 років, Івано-Франківськ:

Як звати ваших пухнастих друзів?
– чи допомагають вони вам працювати, наприклад наш Буржуй ну дуже любить укластить на клавіатуру компа і категорично не хоче покидати своє ложе, навіть зараз ловить мої пальці лапою)?
– які любими звички ваших котиків, можливо є кумедні, можливо вони трошки шкідники?
– як потрапили до вас ваші аухнастики і скільки років вже з вами?
– чи мандрують з вами котики, наприклад наш Буржуйка їздив з нами відпочивати в гори?
– який характер мають - ніжний чи бойовий?
І питання до Остапа і Катерини: Яку б професію Ви обрали, як би не стали перекладачами? Про що Ви мріяли? Чи були у вас в дитинстві домашні улюбленці? Які книжки ви читали у дитинстві і чи любили читати? Чи любили читати казки та фантастику? 

Остап та Катя:
Якби ми не стали перекладачами — не біда. Працювали б редакторами. Головне щоби поближче до книжок. А наша любов до читання — то тема окремої бесіди.

 

Поліна Туркова, 23 роки, Київ запитує:

Читати книжку мовою оригіналу — окреме задоволення, мати змогу читати книжки в перекладі рідною мовою — чудово, і все ж таки — що для вас більша радість?

Остап та Катя:
Читати книжки, які перекладали не ми. Бо після здачі на редактуру книжку приємно бачити хіба через те, що вона вийшла друком. Читати її у власному перекладі неможливо.

 

Корман Олександр, 40 років, Умань запитує:

Чи є у перекладачів власні коти і чи не змінилось відношення до котів після перекладу книг?

Остап та Катя:
Під час роботи над другою частиною у нас з'явився наш любий Кіцян.

 

Дереш Оксана, 16 років, Львів запитує:

Скажіть будь ласка, чи проводили ви паралелі між власним життям та життям героїв? Можливо у вас були схожі проблеми, які книга допомогла вирішити? Чи не хотіли б ви одного разу прокинутися котом/кішкою?
Чекатиму відповіді на свої запитання)

Остап та Катя:
Для перекладача перекладена книжка переважно вирішує фінансові проблеми. Проте не раз і не двічі шкодували, що «Коти-вояки» не трапили нам раніше. Там порушується дуже багато тем, відповіді на які ми шукали дітьми і підлітками. Ну та краще пізно, ніж ніколи.

 

 

 

 

 


Мы на Facebook